Головна » 2009 » Грудень » 26 » Карпати: Ямна – пол.Явірник – вод. Женецький – г. Хом’як – г. Синяк – г. Малий Горган –пер. Столи – хр. Плоска – Довга – Буковель
20:18
Карпати: Ямна – пол.Явірник – вод. Женецький – г. Хом’як – г. Синяк – г. Малий Горган –пер. Столи – хр. Плоска – Довга – Буковель
Прийшло літо- час відпусток і активного відпочинку. Ми з друзями давно збиралися піти в гори і з року в рік цю традицію підтримуємо. Хоча цього разу в нас вийшла маленька компанія, але від запланованого ми не думали відмовлятись. Прикинули маршрут, зібрали рюкзаки і ось ми вже сидимо в потязі Шепетівка – Івано-Франківськ і обговорюємо деталі походу. Їхали цілу ніч, пересадку робили в Коломиї на дизель до Рахова. Альтернативний варіант – їхати потягом до Франківська, там дизель їде буквально зразу по приїзді Шепетівського. В Коломиї потрібно чикати більше години, хоча з Коломиї вийде швидше. Ми скористалися цим варіантом і вже біля 10.30 ми вже стояли на залізничній станції в Ямній( наступна зупинка після Яремчі) Розподіливши продукти по рюкзаках і переодягнувшись, ми вирушили. Від зупинки йдемо долиною потоку Явірника приблизно 1 км, після чого повертаємо на право на дорогу, яка лісом піднімається вгору і потім повертає в ліво. Ця петля є трохи довгою, але її можна скоротити раніше повернувши на ліво другорядною дорогою. Орієнтиром для повороту є декілька хатин, які знаходяться на галявині.Орієнтуватись тут не важко – дорога сама нас виводить на полонину Прутинок, а дальше на пол. Явірник. Тут ми зробили обідню перерву, і гарно облаштоване місце для вогнища, і джерело( трохи нижче в лісі) цьому сприяли. Є на полонині колиба, де випасають корів і овець жителі с.Ямне, але бринзи у них не було. Підйом на полонину зайняв біля трьох годин(приблизно 8 км). З полонини можна піднятися на головну вершину хребта Явірник( Явірник – Горган – 1467м.) в західному напрямку. Вершина вся вкрита кам’яними брилами(цикотами). Пообідавши, ми вирушили дальше. На спуск йшлося легко, але не обійшлося тут і без курйозів. Втративши стежку , біля 500 метрів ми йшли малинником до р.Жонка. Тут знаходиться водоспад Гук ( або Женецький), його висота біля 11 метрів. Водопад гарний, але нас чекає ще крутий підйом. Йти було важко, але не довго. Ось ми вже на полонині перед г. Хом’як. Є рівна площадка для наметів, дрова – сухі гілки на деревах. Місце популярне серед туристів, про що свідчать купи сміття. Невже комусь приємно відпочивати на природі і нюхати вонючий запах відходів? Отаборувавшись, яке могло сміття згоріти ми перепалили, а інше закопали. Джерело поруч. День був напруженим і цікавим, краєвиди неповторні і головне погода нам сприяла. Наступного дня ми робили сходження на г. Хом’як. Підйом і спуск зайняв одну годину. Але якщо група більша – то потрібно розраховувати більше часу. На полонині пасуться вівці, корови, коні і бринза тут є, хоча довелось трохи почикати. Вирушили на маршрут десь під обід. Хребет Синяка вкритий жерепом(гірська сосна) і цекотами, рухатись було важко. В середині літа тут багато чорниць( афени), зараз мало- ще недоспіли. Весь перехід від полонини під г. Хом’як(1542 м.) через г.Синяк(1665 м.) і г. Малий Горган(1592 м.) до пол.Бладжив тривав 4 години. На полонині мало рівного місця під намети, але для трьох палаток знайшлося. Під самий вечір з М. Горгана спустилася ще одна група з Петербурга, а на вершині ми зустріли групу львівських пластунів. Є також на полонині стая і джерело внизу. Сиру не було- віддали в село, а молоко – і ввечері , і зранку. Сьогодні йшлося веселіше, адже ми знали , що ввечері нас чекає баня. Не подумайте, що ми спустились до цивілізації – тут навіть зв’язку немає тому, що місцина знаходиться в каньйоні. Отаборились ми на р.Зубринка, вище стаї і новобудови, де в річку впадає струмок з–під перевалу Столи. Баню робили власноруч з річкового каменю, деревяний каркас накривали тентом і поліетиленом. Перед тим як накривати баньку потрібно у збудованій печі палити дровами від трьох до 5 годин, щоб каміння було червоне. Потім витягнути попіл і жар з печі і тоді вже можна накривати споруду. Останні приготування і процес пішов. Добре якщо є суцільне накриття, баня повільніше вистиває. Парились ми біля двох годин, зробили загату на річці- своєрідний мікро басейн. Ввечері погода почала портитись і наступного дня ми на Довбошанку не ходили як планували, а пішли до пер. Столи, потім через хребет Плоска – Довга до Букове ля. Дощик все ж таки нас застав під горою Довга і спускатися на Буковель було мокро. Там швидко привели себе в порядок і маршруткою поїхали до Франківська.