|
Давня
столиця Поділля - Кам'янець-Подільський - це унікальне місто, де поряд
стоять католицький костел і турецький мінарет, вірменська церква і
православний храм.
Важко встановити початки заснування Кам'янця. Відомо, що він був
зазначений на мапі Птоломея ще у третьому ст. Назва Кам'янець
зустрічасться у вірменських літописах від 1060-1062 р. До навали
монтоло-татарів (1240 р.) він входив до складу Київської Русі, а згодом
-до Галицько-Волинського князівства.
У 1355 р. Кам'янець здобув польський король Казимир Великий,
звільнивши таким чином його від татаро-монголів і передавши у володіння
литовським князям Коріатовичам. В 1393 р. Кам'янцем заволодів
литовський князь Вітовт. У 1432 р. Кам'янець, як і все Поділля, увійшов
до складу Польщі. Оскільки Кам'янець здавна був багатонаціональним
містом, тут було утворено три магістрати- Ляський (Польський), Руський
(Український) та Вірменський. Кожен з них мав власного війта, суд,
печатку. В 1790 р. утворено єдиний магістрат.
Своєму бурхливому економічному розвитку Кам'янець завдячуг
розміщенню на важливому торгівсльному шляху, що вів з півдня па північ.
Крім того, протягом віків Кам'янець знаходився на порубіжжі
мусульманського та христи-янського світів, то ж недаремно сучасники
називали його "оплотом християнства". Такий статус вимагав відповідної
фортеці. Місце для неї підібрано унікальне. Замок споруджено у місці,
де річка Смотрич утворює петлю, обтікаючи високу скелясту гору, що
з'єднується з містом вузенькою смужечкою скелі, на якій збудовано так
званий Турецький міст.
Старий замок збудований Коріатовичами в першій половині XVI ст. За панування Зигмунта Старого замок грунтовно модернізовано.
Комплекс споруд старого замку зберігся досить добре до наших днів.
Він складається із 12 башт, об'єднаних муром. Від сторони міста височіє
п'ятибічна Нова Східна башта, зведена в 1544 р. на місці спаленої
Чорної. Вона мала боронити доступ до замкової брами. Всередині
знаходилася криниця глибиною 36 м., з півночі - башта Лянцкоронська,
далі - маленька башта Комендантська. На початку XVI ст. (ведено
четверту башту - потужну Ружанку, товщина мурів якої сягає 4 метрів, до
неї прилягала брама Польна. Поза кільцем мурів, на березі Смотрича,
стоїть башта Водна, сполучена із замком потаємним ходом. Назва походить
з XVI ст., коли там розміщалися пристосування для перекачування води з
річки до замку. У західній частині зведено Малу Західну башту, а за
нею, замість підірваної в 1672 р. турками Порохової башти - Нова
Західна вежа. Далі - квадратна башта Денна, побудована в ХШ ст. і
реконструйована в 1542- 1575 рр. Вздовж південної стіни тягнуться,
розташовані одна за одною, башти Ляська, Тенчинська і Ковпак. На кожній
з них - таблиці з іменами фундаторів, які збереглися і до сьогодні.
Останньою з південно-східного боку височіє Папська башта, фундована
папою Римським Юлієм II, про що свідчить картуш із (ображенням папської
тіари і гербом Делла Ровере. Цю вежу називають також Кармелюковою. тому
що у ній був тричі ув'язнений відомий Подільський опришок Устим
Кармелюк.
В 1621 році під керівництвом королівського інженера Теофіла Шомберга
розпочато будівництво Нового Замку - бастіонної фортифікації,
пристосованої до війни із застосуванням артилерії. Це було укріплення
із високих земляних валів, зміцнених від сторони річки двома
півбастіонами, яким передував глибокий рів. Вали і рів були облицьовані
каменем.
Саме місто теж було неабияк уфортифіковано. До Нього вели дві брами
- Ляська і Руська. Третя брама знаходилася перед Турецьм мостом, що
сполучав місто з цитаделлю. Оскільки Кам'янець був великим ремісничим
центром, на цехи покладався обов'язок доглядати за окремими вежами
міста, які так і називалися - Кравецька, Кушнірська, Гончарська.
Протягом багаїьох століть Кам'янецька фортеця, яку тоді називали
"твердинею, утвореною рукою Божою", залишалася нескореною. Багато разів
під її стіни підступали татари, волохи, турки, козаки - і не здолали
її, однак 1672 р. став для Кам'янця фатальним. Місто, яке охороняв
невеличкий гарнізон , після двохтижневої облоги капітулювало перед
150-і исячною турецькою армією. Під час підписанняумов капітуляції
вибух знищив частину замку. Тоді загинуло 500 охоронців замку. Серед
них - герой Трилогії Г. Сенкевича Юрій Володийовський, названий за
героїзм Гектором Кам"янсцьким. Що це було? Нещасний випадок чи
відчайдушний крок переможених? Ми вже ніколи не дізнаємося. Довгих 27
років перебував Кам'япсць під владою турків, а після звільнення вже
ніколи не досяг колишнього рівня розквіту.
Після третього поділу Польщі (1793 р.) Кам'янець преднано до Росії,
він стас центром Кам'янець-ГІодільської губернії. В XIX ст. фортецю
перетворено на в'язницю. З 1937 р. тут функціоігуг музей.
Окрім замку та міських фортифікацІй цікавим для туристів є
кафедральний костел Патра і Павла з добудованим турками мінаретом, який
тепер, на знак перемоги над Ісламом, увінчує статуя Мадонни. Неможливо
оминути і молдавську Петропавлівську церкву (XVI ст.), Георгіївську
церкву 1861 р. |