|
Луцьк
- одне з найстаріших поселень Волині. Його історія сягає 1085 року,
хоча, на думку деяких науковців, він існував уже у ЇХ ст. У Руському
літописі згадуються події, коли Волинський князь Ярослав Ізяславович
виступив з військом, щоб захопити престол Київського князя, але зазнав
поразки. Історики вважають, що церква Іоаиа Богослова (залишки якої
сьогодні можна побачити на подвір'ї замку) ймовірно була споруджена
князем Ярославом Ізяславовичем, який 1174 року з Києва переїхав до
Луцька. Церква збудована із старовинної топкої цегли-тшінфи і мала один
купол. Стіни були розписані фресками.
У 1227 році Данило Галицький обєднавши під своєю владою всю Волинь,
посадив своїм намісником у Луцьку брата Василька. Луцьк стаг одним із
найбільших міст Галицько-Волинського князівства, а за економічним та
політичним значенням - друге місто на Волині після Володимира. До XIV
ст. Луцьк (Лучеськ) належав руським князям із династії Рюрика. Останній
з них, Юрій, син Лева, загинув в 1321 р. в бою з литовським князем
Гсдиміном. З 1340 року Луцьк належав Великому литовському князеві
Любарту. Після його смерті син Любарта Федір уступим Луцьк Вітольду,
який перетворив його на свою резиденцію.
Пергамент літописів зберігає опис великого з'їзду монархів у Луцьку
1429 року. 1 їа запрошення Вітольда сюди прибули: король датський Ерік,
великий князь Московський, господар Молдавії, хани Заволзький і
Перекопський, імператор Зигмунт, король Ягайло з дружиною, посли
візантійського імператора, представники духовенства. Важко собі уявити
щедрість Вітольдової гостини та апетити дрібної звірини і випивали 700
бочок напоїв. Після смерті Вітольда у 1432 р. Луцьк одержав маї
дебурське право. Незабаром Свидригайло утворив тут столицю удільного
Волинського князівства. З часів Люблінської унії Луцьк відійшов до Речі
Посполитої, а після другого поділу Польщі - увійшов до складу
Російської імперії.
Найцікавішою пам'яткою Луцька є замок Любарта. Будівниціво мурованою
замку на місці дерев'яних давньоруських фортифікацій почав Любарт
(1340-1380 рр.), а продовжили Вітольд і Свидригайло. Замок складався з
двох частин: Верхньою і Нижньою. Від Нижнього замку залишилися лише
сліди валів, зате Верхній замок зберігся дотепер. Ця середньовічна
твердиня нагадує замки хрестоносців. Замок у плані - неправильний
трикутник. Замковий комплекс включає в себе В'їздову, Владичу та
Стирову башта, сполучені мурами довжиною 230 м. На внутрішньому
подвір'ї знахо-дя і ься: будинок судів (XVIII ст.), повітова скарбниця
(поч. XIX сі.), а також залишки церкви Івана Богослова XII ст.,
князівською палацу (ХТУ-ХУІст.). Замок збудовано в романо-готичному
стилі, та в результаті реконструкцій він набув рис ренесансу. Тепер
Луцький замок входить до складу Державного історико-культурного
заповідника. У ВладичІй вежі створено єдиний в Україні музей дзвонів.
Щороку на замковому дитинці проводяться лицарські турніри.
Біля підніжжя Замковою патрбу височіє кафедральний костьол Петра і
Павла (XVII ст.) - колишній єзуїтський. Під ним - три яруси підземель,
що бережуть безліч цікавих і моторошних таємниць. Важливою пам'яткою
Луцька є кафедральний собор у центрі міста - в минулому монастир
бернардинів (1736-1772 рр.). |