Неділя, 25.06.2017, 11:57
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню
Пропозиції
Екскурсії [0]
р.Дністер [6]
Карпати [2]
печери [3]
річка Серет [3]
р. Черемош [4]
Рафтинг [4]
Комбіновані [0]
Наші контакти
Тел. 0982497764
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Тема листа:
Текст повідомлення *:

Пошук
Форма входа
статистика
Головна » Статті » печери

Печера Млинки

Першодослідником вважається вчитель із с.Угринь Михайло Біль. 1960 року пройшов з учнями перші сотні метрів центральної частини лабіринту. Перше повідомлення про печеру „Млинки” було подано в районній газеті „Нове життя” 25 червня 1960 року. Назва печери була дана автором повідомлення М.Білем – вчителем Угринської школи. Описувалося, що в мальовничій місцевості хутора Млинки на схилі пагорба помітні два отвори . Вони є входом у величезний підземний зал печери. Сам зал був відомий з давніх-давен. Місцеві жителі, добуваючи в ньому гіпс для господарських потреб, розширили його і натрапили на щілини, через які можна було потрапити в лабіринти печери, але страх перед невідомим зупиняв місцевих жителів проникнути далі.

Першими, хто наважився пролізти через щілини, були гуртківці обласної туристичної станції під керівництвом В.Радзієвського. Перед ними відкрилися чудові підземні краєвиди. При світлі свічок стіни печери іскрилися і переливалися мільйонами найдрібніших кристалів гіпсу, створених особливим підземним мікроклімату та спелеофауни.

З 1960 по 1963 роки було організовано шість експедицій тернопільськими спелеологами під керівництвом В.О.Радзієвського та Ю.Л.Зімельса. В цих експедиціях було закартографовано та досліджено 9750 метрів лабіринту. Працювати доводилося по 11-16 годин в складних і не завжди передбачуваних умовах. Для освітлення використовували звичайні свічки та газові лампи, орієнтувалися за допомогою компаса Андріанова.

В березні 1966 року були відновлені дослідження печери. Група спелеологів під керівництвом Б.Максимова, подолавши завал за тупиковим залом „Бар’єр невідомості”, відкрила новий район „Еврика”. З Чортківських спелеологів в експедиції брав участь М.Чурубров. Лаз, через який проповзається в цей район, назвали „Чортовим горлом”.

Восени цього ж року у складі В.Апостолюка, В.Старичкова, Я.Семенців та Л.Козерід пройшла завал за „Детской распорой” та відкрили західний район, який було названо „Лабіринт шукачів”. Першим, хто знайшов зал „Казка”, був Ю.Л.Зімельс. Зал довгий час на карту не наносився. В 1967 році закінчилися топознімальні роботи в нововідкритих районах печери. Довжина ходів печери на той час становила 14130 метрів.

У 1973 році Чортківськими спелеологами, розібравши завали, було пройдено прохід „Кочерга” на півночі західного району „Лабіринт шукачів”. За вузьким і важкопрохідним лазом відкрилися великі просторі ходи і зали. Нове продовження печери отримало назву „Дикий захід”.

Восени 1980 року Тернопільським спелеоклубом „Поділля” було проведено експедицію в печеру „Млинки” з перезніманням всього відомого на той час лабіринту печери. Крім тернополян, в експедиції брали участь спелеологи Чорткова та Києва. Спільними зусиллями було перезнято і закартографовано 17 км і 100 м ходів печери. Під час експедиції одночасно проводилися роботи по розшуку нових продовжень печери. На жаль, пошукові роботи нових відкриттів не дали. Багато спелеологів того часу вважали лабіринт „Млинків” пройденим до кінця. З 1980 року дослідження печери майже повністю призупинилося, проте її знищення та руйнування екскурсантами-дикарями продовжувалося із наростаючою силою.

Перші екскурсійні групи в печері з’явилися на початку 60-х років. Організаторами екскурсійних груп були Тернопільсьна обласна екскурсійно-туристична станція, обласна рада з туризму, станція спелеотуризму, обласний краєзнавчий музей. Також відвідували печеру окремі групи екскурсантів ( працівники різних підприємств, студенти).

Чортківські клуби Троглодіт”, „Гном” намагалися здійснювати контроль за печерою. Перші двері на вхід в печеру були виламані не один раз туристами, які бажали потрапити в печеру. У зв’язку з масовим напливом туристів повний контроль над печерою здійснювати було неможливо.

Новий етап в дослідженні та охороні печери розпочався з середини 80-х років.

У 1984 році був створений Чортківський спелеоклуб „Кристал”. Чортківські спелеологи по новому взялися за дослідження печери та її охорону.

Вiдновилися пошуки нових продовжень. В березнi 1985 року лабiринт печери „здався” – було отримано першу перемогу клубу. Новий район був названий „Перемога”. Першими, хто проник в новий район, були В.А.Снiгур та Р.Букалюк.

19 сiчня 1986 року пiсля робочих виходiв група Чорткiвських спелеологiв пiд керiвництвом В.А.Снiгура, прокопавши висипку на заходi району „Еврика”, проникли в нове продовження печери. Оскiльки 1986 рiк було оголошено роком Миру, то новий район печери отримав назву „Мирний”. Червень того ж року. В одну з недiль вранцi В.Крючкову знову не спалося. Заагiтувавши В.Снiгура, вийшли в печеру покопати. Так за годину був прокопаний хiд „Ранковий”.

1 сiчня 1987 року київськi спелеологи пiд керiвництвом М.Яненко, заблукавши в районi „Перемога” й шукаючи вихiд в одному iз складних завалiв, пролiзли через вузьку щiлину й випадково потрапили на зали й ходи печери , якi були невiдомими. Район назвали „Новорiчним”.

У 1988 роцi детально обстежуючи район „Перемога”, в одному iз залiв було пройдено два райони. Один почали знiмати полтавчани пiд керiвництвом Ю.Касьяна.Отримав назву „Полтавський”. Сусiднiй район назвали „Забутим”, бо бiльше нiхто його не вiдвiдував.

Чорткiвським клубом були встановленi новi дверi й замок. Забетоновано всi додатковi отвори, через якi можна було проникнути у вхiдний зал печери. 29 вересня 1990 року спелеологи Чорткiвського „Кристалу” Снiгур, Компанiєць та Мизина вiдкрили новий район, який назвали „Щасливий”. Вiн таки дiйсно щасливий, бо в ньому не побували туристи-вiдвiдувачi й не знищили красу цього району.

З 14 сiчня 1996 року печера „Млинки” передана Державним комiтетом з охорони природи спелеоклубу „Кристал” пiд охорону. Видано вiдповiднi документи та положення про заповiдний режим. Вводиться чергування в печерi та платне вiдвiдування за погодженням з комiтетом з охорони природи та Облвиконкомом. Для рекреацiйних цiлей використовуються лише райони, вiдкритi до 1967 року. Вiдвiдування печери спелеотуристами тiльки у супроводi провiдника спелеоклубу „Кристал”.

У березнi 1996 року з допомогою С.О.Єпiфанова, керiвника Тернопiльського спелеоклубу, пройдено щiлину на заходi району „Щасливий” й було вiдкрито продовження. Названий „СТП”,що означає першi букви iмен першопроходцiв.

Пiсля наполегливих розкопок групи Ю.М.Касьяна, якi тривали 8 рокiв, у 1998 роцi був вiдкритий новий великий район, який назвали „Рiздв’яним”, бо був прокопаний на Рiздво.

На сьогоднiшнiй день продовжуються пошуки продовження лабiринту. Назви нових районiв „Мобiльний”, „Лимон”, „Молодiжний”, „Торба”.


Таким чином, Тернопільщина може гордитись карстовими печерами, які повинні використовуватись в лікувальних та оздоровчих цілях, що грунтується на дослідженні мікроклімату печер та його впливу на організм людини. Проте чи не найбільшою цінністю цих печер є їх туристичне призначення на території Тернопільської області.

Пошуки тривають...

Категорія: печери | Додав: gonyandrea (27.12.2009)
Переглядів: 1378 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Фото по категоріях
замки, палаци, водопади [57]
р.Дністер [167]
печери [29]
Рафтинг [126]
р. Серет [62]
сувеніри [0]
урочище Червоне [34]
спорядження [16]
Карпати [165]
Мандрівки
друзі сайту
Туристичний портал. Проживання в Карпатах. Фото Карпат. Карти Карпат

Розробка сайту.
Студія дизайну © 2017 |