На
річечці з образливою назвою Тупа лежить селище міського типу Товсте
(залізнична станція "Тлусте". Нагадаю, що назви станцій залишилися ще з
часів Австрії: скажімо, "Трембовля", а не "Теребовля"). Так як містечко
лежить на досить жвавій трасі. така близкість всіляких логістичних
вигод пішла йому на користь: виглядає воно досить заможним, на що
вказують навіть подорожуючі з-за кордону.
Перша письмова згадка про Товсте відноситься до 1414р. Назва селища
походить не від критичної маси його жителів, а від прізвища галицького
боярина В'ячеслава Товстого, який служив у князя Романа Мстиславовича й
отримав ці землі у володіння. А вже боярин, цілком ймовірно, страждав
від зайвої ваги. Тут, як і у всіх подільських містах, був свій замок,
зруйнований ще за козаччини. 1549р. Товсте на 400 років отримує статус
міста. Совєти статус у 1940-му забрали.
Археологи зацікавляться тим, що на території міста було знайдено
старожитності ранньозалізного часу, поховання сарматської та
черняхівської культур, срібні римські монети, городище давньоруського
та пізньофеодального часу.
У другій половині 16ст. Товсте належало Михайлові Хмельницькому -
батькові майбутнього гетьмана. (Пам'ятник сину власника містечка
прикрашає дорогу на Бучач). Перебуваючи на службі у корсунського
старости Івана Даниловича (див. "Олесько"), Михайло Хмельницький став
чигиринським підстаростою. Під час Визвольної війни українського народу
під приводом Б.Хмельницького містечко було одним із семи основних
повстанських центрів на Галицькому Поділлі.
Ще на початку ХХст. австрійська влада чітко ділила це поселення на
дві адміністративні одиниці: Товсте-місто (північна частина) та
Товсте-село (південна, не плутати з тезкою у Гусятинському районі),
хоча вони були фактично одним цілим. 1931 року у місті проживало 3490
мешканців, в селі - 1032. Польський переклад назви міста ("Тлусте")
якийсь час наслідувала і офіційна українська термінологія.
У Товстому виступав бандурист Гнат Хоткевич (1905, сам із концертом;
1910, зі своїм Гуцульським театром), ставив спектаклі театр Миколи
Садовського (1912), грав на сцені із театром "Руської бесіди" Лесь
Курбас (1914).
З усіх боків містечка видно величний та величезний греко-католицький
храм Архистратига Михаїла, збудований за проктом архітектора Я.
Зубжицького у 1912-1939рр. Інтер'єр розмальовував тернопільський
художник Теодор Вацик. Неподалік - колишня міська ратуша, досить
скромна споруда, в який зараз розмістився банк, та монумент Т.Шевченку.
З протилежного боку знаходиться римо-католицький костел св.Анни.
споруджений за проектом відомого архітектора, професора Львівської
політехніки Теодора Маріана Тальовського (1912). Раніше на споруді
висіла табличка, щось на кшталт "Дім здоров'я матері та дитини" (думаю,
це такий евфемізм для родильної палати), а зараз табличка самі бачите
яка, в храмі вже проходять богослужіння, хоча всередині все ще потребує
гарного ремонту. Цікаво, чи була у цього костелу первісно вежа -
здається мені, що була. Куди ділася, га?
Неподалік бачимо, можливо, найстарішу споруду Товстого. Це палац
магната Слонецького (18ст.) Рухаючись далі містечком у напрямі
Червонограду, минаємо курган зі статуєю діви Марії, а за ним оглядаємо
невеликий ошатний будиночок - колишній Народний дім. З 1992р. тут
відкрито народний музей історії Товстого. У неділі установа зачинена.
Мені щоразу не щастить.
У 1948-51рр. у Товстому за дорученням крайового Проводу ОУК "Поділля" діяла підпільна друкарня.
Серед відомих уродженців Товстого: Ян Кароль Зубжицький (1860-1935)
- архітектор; Володимир Кучер (1885-1970) - фізик і педагог; Іван
Ставчинський (1891-1973) - журналіст, редактор, видавець, перекладач у
США; Степан Кошель (1919-1998) - Герой Радянського Союзу; Павло
Дорожинський - діяч українського студентського руху та молодіжних
організацій у Європі після Другої світової війни, згодом - діяч Пласту
у США; Борис Єфремов (народ. 1954) - артиси естради, діяч культури,
заслужений артист України. Уродженець Товстого Лев Ізидор Боднар
(народ. 1921) - педагог, інженер, публіцист, діяч української діаспори
у США - меценат Товсьенської церкви та народного музею історії
Товстого.
Говорячи про містечко, не можна не згадати, що якихось сто років
тому майже половину його населення складала єврейська громада, про що
дотепер свідчить величезне жидівське окописько на пагорбі при в'їзді в
Товсте.
У місті служив рабином синагоги чудотворець, лікар, засновник хасидизму Баал Шем Тов-Бешт (див. "Меджибіж") (1700-1760).
У дитинстві та юності тут жив Лонгин Горбачевський - громадський
діяч у Канаді. У початковій школі наприкінці 1930-х років навчався
польський прозаїк і публіцист Збігнєв Доміно. |